Всесвітній день охорони навколишнього середовища (World Environment Day)

Традиційно Україна, як і увесь світ, 5 червня відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Цей день вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щорічно святкується в більш ніж 100 країнах світу.

Охорона навколишнього природного середовища – це нова форма у взаємодії людини й природи, що виникла в сучасних умовах. Вона являє собою систему державних і суспільних заходів (технологічних, економічних, адміністративно-правових, просвітницьких, міжнародних), спрямованих на гармонійну взаємодію суспільства й природи, збереження й відтворення природних ресурсів і діючих екологічних співтовариств в ім’я живучих і майбутніх поколінь. Сьогодні екологічні проблеми стоять у ряді найважливіших і визначають рівень благополуччя всієї світової цивілізації й, зокрема, нашої країни.

Відзначення цього дня кожного року допомагає привернути увагу суспільства до проблем довкілля і підкреслює гостру необхідність у зміні ставлення людини до раціонального використання та відтворення природних ресурсів.

Цей день є прекрасною нагодою зробити хоча б один крок до покращення стану довкілля. Кожен для себе повинен знайти його сам. Дехто відмовиться сьогодні від поїздки транспортом, хтось посадить дерево, а інший нарешті прибере сміття в своєму дворі.

Пам’ятаймо, що лише разом ми зможемо зробити довкілля чистішим, адже наше майбутнє залежить саме від нас.

 Всесвітній день велосипедистів

3 червня проводиться Всесвітній день велосипедистів. Ці червневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

       

Регулярна фізична активність, така як їзда на велосипеді, ходьба чи спорт, приносить величезну користь для здоров'я. Вона сприяє зміцненню серця, підвищенню витривалості, покращенню настрою та навіть збільшує тривалість життя. Важливо зазначити, що для людей будь-якого віку користь від фізичних вправ значно переважає потенційну шкоду — навіть у разі можливих нещасних випадків.

Звичайно, інтенсивні тренування не є єдиним шляхом до здоров'я. Навпаки, навіть невеликі, але регулярні фізичні навантаження, такі як прогулянки на свіжому повітрі або поїздки на велосипеді, можуть дати суттєвий ефект. Що цікаво, є дослідження, які свідчать, що деякі люди, які займаються фізичною активністю, відчувають значно менше стресу та мають кращий психоемоційний стан.

Цікаві факти про велоспорт:

• У Нідерландах велоспорт є настільки популярним, що там на 1 вело припадає 1.4 людини! Велосипеди є основним засобом транспорту для багатьох мешканців країни.
• Велосипедисти живуть довше. За даними досліджень, регулярне катання на велосипеді зменшує ризик серцево-судинних захворювань та навіть може продовжити життя на 2-3 роки.
• Під час поїздок на велосипеді активується більше м'язів тіла, ніж при ходьбі, тому катання є ефективною кардіонавантаженням.
• Велосипед та екологія. Велоспорт є однією з найбільш екологічних форм транспорту, оскільки не виділяє вуглекислий газ і не сприяє забрудненню навколишнього середовища.
  

  Важливі моменти:

  1. Фізична активність покращує не лише фізичне, але й психічне здоров'я. Їзда на велосипеді допомагає зменшити рівень тривоги, депресії та стресу, підвищуючи рівень ендорфінів — "гормонів щастя".
  2. Більш здоровий спосіб життя. Трохи фізичної активності краще, ніж її відсутність. І навіть прості, здавалось би, заняття можуть бути дуже ефективними.
  3. У велоспорту є безліч позитивних аспектів, починаючи від фізичних переваг до зручності використання велосипеда для міських поїздок, що робить його ідеальним вибором для активного способу життя.

  Що ж, велоспорт — це не лише здорово, але й весело! Прийшов час додати більше руху у своє життя. Пам'ятайте, що неважливо, скільки часу ви витратите на велопрогулянку, головне — це регулярність і насолода від процесу. Станьте частиною великої велосім'ї і відчуйте переваги для вашого тіла та душі!
  
  

  
  

 4 червня – День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України

В Україні 4 червня вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Пам’ятний день було встановлено постановою Верховної Ради України 2021 року.

Міжнародний день невинних дітей відзначають щорічно 4 червня. Цей пам’ятний день запроваджено рішенням Генеральної Асамблеї ООН на одному зі спеціальних засідань з питань про Палестину у 1982 році. Він надає можливість звернути увагу світової спільноти на проблему агресії та насильства, з якими стикаються діти по всьому світу.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять дітей України, які загинули від рук, куль, розірваних ракет і бомб ворога. Сльози, відчай, біль, злість і ненависть! Це те, що відчуває кожен з нас. Знищується народ. Знищується нація. Знищується основна цінність – наше майбутнє. Відібрані, скалічені життя наших дітей – це незгоєні довічні рани України.

Сьогодні день пам’яті – це протест проти насильства та війни! Діти мають жити в мирі! 

За 10 років російсько-української війни постраждали десятки тисяч дітей з України, деякі навіть не встигли побачити цей світ. Пам’ятаємо кожного янгола! Пам’ятаємо про маленькі серця загиблих українців! Вшануйте кожну загиблу дитину хвилиною мовчання, запали свічку пам’яті!

Не забудемо жодну жертву, не пробачимо ворогові, бережемо світлу пам’ять про кожну дитину!

Настав час попрощатися з початковою школою. Час рухатися далі. Час підкорювати нові вершини. Вітаємо вас, діти, з першим шкільним випускним! Бажаємо вдало та сміливо користуватися усіма отриманими знаннями. Бажаємо впевнено крокувати назустріч успіху, назустріч цікавим новим предметам. Нехай попереду чекає захоплююче навчання. Нехай вам, любі діти, славні учні, вдається все, і навіть більше!

© https://pozdravok.com/pozdravleniya/prazdniki/vypusknoy/na-ukrainskom/4-klas/

 Інструктаж на період літніх канікул 

 22 травня- День перепоховання Тараса Шевченка

Сьогодні пам'ятний день - 22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.

Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій...».

Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі (особливо багато було тоді молоді). З Києва 8 (20 травня) 1861 року останки Кобзаря на пароплаві «Кременчук» перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.

Церемонія перепоховання великого Кобзаря перетворилася на справжнє, хоч і сумне, свято. Після церковної панахиди протоієрей виступив із прощальним словом, назвавши спочилого не тільки братом во Христі, але й справжнім і щирим батьком всього українського люду, а також першим, хто заступився за рідне слово українського народу. Потім труну винесли з церкви, поставили на козацький віз, накрили червоною китайкою, а замість волів впрягся люд. «І повезли, як слід, діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому», - згадує сучасник. Везли хлопці і чоловіки, а потім навіть і дівчата – декілька верст. Дорогу, якою рухалася траурна процесія, устелили зеленим віттям, і вона була схожа на зелений килим. Попереду несли Кобзарів портрет, аби весь стрічний люд бачив того, про кого лише чув.

Над домовиною Шевченка на місці поховання змурували цегляне склепіння, насипали два яруси землі й обклали камінням так, щоб надати могилі вигляду степової могили. Згодом на могилі встановили дубовий хрест. Такою могила була до 80-х років ХІХ століття. На народні пожертви 1884 року на могилі Шевченка встановлено чавунний хрест, впорядковано земляний насип, могилу обкладено дерном, недалеко збудовано хату для доглядача. У 1889 році влаштовано перший музей Шевченка. У 1925 році на місці поховання Тараса Григоровича було утворено Канівський державний музей-заповідник «Могила Т.Г. Шевченка», а величний бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році. Народ здавна називає Чернечу гору Тарасовою.

У межах Всесвітнього тижня безбар’єрності було проведено з учнями 4 класу змістовну та щиру годину спілкування на тему рівності, поваги та прийняття.

Разом із дітьми говорили про важливість толерантності, співпереживання та створення світу, де кожному комфортно — незалежно від особливостей.

Світ для всіх починається з кожного з нас. Виховна година