38 річниця аварії на 

Чорнобильській АЕС

38 років тому, 26 квітня 1986 року, на Чорнобильській АЕС сталася найбільша і найстрашніша за своїми наслідками техногенна радіаційна аварія. Внаслідок вибуху і руйнування 4 реактора ЧАЕС тонни радіоактивних елементів потрапили у зовнішнє середовище. Приблизно 3,5 млн. людей вважаються потерпілими від цієї катастрофи, 600 тисяч осіб стали учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Роботи над «загоєнням цієї радіоактивної рани планети» тривають досі, особливо це питання загострилось після брутальної злочинної поведінки російських окупантів у зоні ЧАЕС. 

 

28 березня-День звільнення Ірпеня

28 березня 2023 року Ірпінь відзначає другу річницю визволення від російських окупантів, Два роки тому місто стримало ворога на шляху до столиці та отримало звання “Ірпінь – місто-Герой”.Сьогодні ірпінці вшановують пам’ять полеглих захисників, волонтерів, поліцейських, хлопців з тероборони та звичайних містян, закатованих і вбитих окупантами.

Оборону Ірпеня тримали підрозділи територіальної оборони, підрозділи ССО, підрозділи ГУР, підрозділи 72-ї бригади, зведені підрозділи 80-ї бригади десантно-штурмових військ.

Українські оборонці мали справу з “елітними” та добре оснащеними підрозділами російської армії: 106-а та 98-а повітряно-десантні дивізії, 76-а та 31-а десантно-штурмові дивізії, морська піхота Чорноморського флоту. Загалом за даними українських правоохоронців та розвідки, в Ірпені, Бучі та Гостомелі в березні дислокувалися 11 різних підрозділів російської армії та росгвардії.

Біля ірпінського торгівельного комплексу “Жираф” відбувались одні з найважчих боїв за місто. Ще одними, не менш важкими та вирішальними, стали бої в районі Гостомельського шосе та військового шпиталю на північній околиці Ірпеня. Саме тут завершувалося звільнення Ірпеня.

Внаслідок бойових дій було зруйновано 70% соціальної та житлової інфраструктури міста. Після деокупації слідчі ДБР виявили 13 місць поховань містян.

Як розповіли в Ірпінській міській раді, сьогодні в Ірпені презентували Книгу пам’яті загиблих у російсько-українській війні до другої річниці визволення  міста.

Книга пам’яті – це єдиний електронний реєстр, який містить інформацію про жителів Ірпінської громади, життя яких обірвала війна, починаючи з 2014 року. Їх імена, фотографії, короткі біографії, обставини загибелі та спогади рідних увіковічені на сторінках цього видання. Це окремі історії кожного полеглого Героя і кожного убитого цивільного. Це не просто книга, а справжній літопис людської трагедії та героїзму.

Важливу роль у створенні книги відіграли жителі громади, які поділились своїми історіями та спогадами про загиблих. Вони ділились фотографіями, відео, розповідями про своїх рідних та близьких. Саме завдяки цій допомозі вдалось створити книгу, яка максимально повно відображає трагедію нашого міста.

26 березня - День Національної гвардії України

Свято встановлено згідно з Указом Президента «Про День Національної гвардії України» від 18 березня 2015 року, «враховуючи значення та роль Національної гвардії України у виконанні завдань із забезпечення державної безпеки та оборони держави, захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку».

Створена 4 листопада 1991 року як самостійна силова структура, Національна гвардія від здобуття Україною незалежності гідно виконує покладені на неї функції. У початковому своєму форматі НГУ існувала з 1991 по 2000 рік. До 2000 року професійною датою воїнів-нацгвардійців було 4 листопада, як це передбачалося Указом Президента України «Про День Національної гвардії України» від 28 жовтня 1993 р. № 494/93. Із 2000 року, в зв'язку з розформуванням Національної гвардії України, набрав чинності Указ Президента України «Про зміни та визнання такими, що втратили чинність, актів Президента України з питань діяльності Національної гвардії України» від 11 лютого 2000 р. № 228/2000.

Свято військових правоохоронців відтоді відзначається щороку 26 березня, в день прийняття Верховною Радою в 1992 році Закону України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України», відповідно до Указу Президента України «Про День внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України» від 26 березня 1996 р. № 216/96.

Перемога Революції Гідності, загострення ситуації в Криму та у східних регіонах України 2014 року рішуче вплинули на переосмислення ролі силових структур у незалежній Українській державі. Саме тоді було прийняте рішення відновити Національну гвардію. Згідно з ухваленим 13 березня 2014 року Верховною Радою Законом «Про Національну гвардію України», ця структура є військовим формуванням із правоохоронними функціями, що входить до системи МВС і призначене для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами — із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань, терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Службовці Нацгвардії виконують завдання з протидії злочинності, здійснюють охорону важливих об’єктів, дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, конвоювання, екстрадицію та охорону підсудних, забезпечують мир, спокій, безпеку, громадський порядок на всій території країни, беруть участь у ліквідації наслідків стихійних лих, забезпеченні карантинних заходів.

Базою для формування особового складу НГУ з 2014 року стали підрозділи внутрішніх військ, а також добровольці. Відзначення 26 березня Дня Національної гвардії України було повторно запроваджено 18 березня 2015 року Указом Президента України «Про День Національної гвардії України».

Вже з квітня 2014 року особовий склад Нацгвардії у взаємодії зі Збройними Силами України брав участь в Антитерористичній операції, а з 2018 року – в Операції Об’єднаних Сил.

Підрозділи оперативного призначення Нацгвардії від початку сучасної російсько-української війни сформовані за структурою підрозділів Сухопутних військ ЗСУ та забезпечені необхідною бронетехнікою та озброєнням.

Крім цього, Нацгвардія розвинула свою спроможність забезпечувати правопорядок та безпеку громадян у будь-якій частині України з урахуванням передового досвіду аналогічних формувань країн Європи та світу.

З 2017 року Національна гвардія є членом Асоціації сил жандармерії і поліції країн Європи і Середземномор’я.

Нині, в умовах повномасштабної війни, військовослужбовці Національної гвардії боронять цілісність і незалежність України, даючи гідну відсіч російським загарбникам.

Вітаємо службовців, співробітників, ветеранів внутрішніх військ і Національної гвардії України з професійним святом! Упевнені, що, завдяки особовому складу НГУ, безпека українських громадян і нашої держави знаходиться в надійних руках!
                             Слава Україні!

 Правила поведінки під час весняних канікул

З метою попередження нещасних випадків, травматизму та недопущення створення кримінальних ситуацій пропонуємо вам ознайомитись із правилами техніки безпеки під час весняних канікул, з обов'язковим їх дотриманням:

1. Пам’ятайте і виконуйте правила переходу вулиць і доріг.

2. Не грайтесь на тротуарі, біля доріг.

3. Дотримуйтесь правил посадки в автобус та громадський транспорт.

4. На зупинці не стійте близько біля дороги.

5. Не беріть в руки вибухонебезпечні предмети, а у випадку їх виявлення, необхідно повідомити дорослих.

6. Не можна розпалювати вогнища і кидати в вогонь карбід, солярку, бензин тощо.

7. Не підходьте до ліній електромереж, якщо провід обірваний, повідомте дорослих.

8. Не грайтесь біля залізничного полотна, не кладіть на рейки предмети, не кидайте нічого у вікна потягу.

9. Не лазьте по ярках і на будівельних майданчиках.

10. Обережно користуйтесь побутовими електричними приладами: телевізором, праскою, холодильником.

11. Не відходьте далеко від будинку і не впускайте в квартиру незнайомих людей у відсутності дорослих.

12. Не грайтеся з бродячими собаками і кішками. Мийте руки після ігор перед обідом.

13. У вільний час грайтесь у дворі на дитячому майданчику.

14. Дотримуйтесь відповідних правил поведінки в громадських місцях.

15. Не використовуй піротехнічні засоби - це небезпечно!

16. Для прогулянки вдягайся зручно і тепло, щоб не застудитися.

Увага! Під час канікул відповідальність за життя

та здоров’я дітей несуть батьки!

Термін канікул: 18 березня-25 березня.

 

14 березня - День українського добровольця

14 березня в Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.

Відзначення Дня українського добровольця встановлено Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року № 1822-VII на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги і турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Події Революції Гідності, початок у 2014 році сучасної російсько-української війни та спротив нашого народу повномасштабному вторгненню рф 24 лютого 2022 року показали, що воїни доброї волі в Україні – непоодинокі. Добровольчий рух – один з феноменів українського суспільства. Одна з наших суперсил.

У важкі моменти добровольці підтримали та посилили українську армію.

Починаючи з 2014 року у військо масово йшли найкращі. Люди, які мали здобутки та перспективи у цивільному житті, залишали бізнес і родини, наукові досягнення, успішну карʼєру в різних сферах або переривали своє подальше проживання в інших країнах та добровільно йшли на поле бою, щоб захистити Україну. Вони ризикували та ризикують собою заради нас. Чимало з них героїчно віддали свої життя заради наближення Перемоги.

Дата відзначення Дня українських добровольців – 14 березня – обрана не випадково. Саме цього дня у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист нашої держави та її суверенітету.

Навесні того ж року виникла низка добровольчих формувань – як поза державними структурами, так і при облдержадміністраціях, Нацгвардії, поліції.

Тоді, у 2014 році, добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію, відтак по суті врятували Українську державність від загибелі.

Під час збройної агресії рф на сході України в оборонних і наступальних операціях проти ворога брали участь бійці батальйонів і полків «Азов», «Донбас», «Дніпро-1», Добровольчого українського корпусу (ДУК), батальйону ОУН та інших підрозділів. Загалом у боях 2014–2015 років російсько-української війни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Більшість із них згодом трансформувалися у військові частини силових структур.

Наступний потужний сплеск масового добровольчого руху відбувся наприкінці 2021 – на початку 2022 років. На тлі загострення загрози з боку країни-агресора в Україні формувалися підрозділи територіальної оборони. А після 24 лютого 2022 року відповіддю на повномасштабне вторгнення рф в Україну став зокрема масовий добровольчий рух. З перших годин повномасштабної війни люди просто заполонили територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Сотні тисяч українців добровільно стали на захист Батьківщини, вступаючи до лав Збройних Сил України та територіальної оборони. Десятки тисяч для цього повернулися з-за кордону. Серед тих, хто добровільно взяв у руки зброю, – відомі спортсмени, зірки, люди різних професій.

До українських добровольців - захисників своєї Батьківщини доєдналися іноземці. Українська держава закликала їх спільно боротися за мир і демократію у Європі та всьому світі.

Указом Президента від 28 лютого 2022 року № 82 з 1 березня 2022 року запроваджено безвізовий режим в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які бажають вступити до Інтернаціонального легіону оборони України, крім громадян держави-агресора. В Україну продовжують прибувати добровольці з різних країн світу, щоб стати на захист територіальної цілісності нашої країни. Зголосилися допомогти колишні військовослужбовці з Польщі, Швеції, Данії, Німеччини, Фінляндії, Великої Британії, США, Латвії, Литви, Японії, Нідерландів, Сирії, Лаоса, Індонезії і багатьох інших країн.

Україна нині переживає найбільше випробування у своїй новітній історії – збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і територіальну цілісність. І зараз, як завжди у найважчі часи нашої історії, на захист своєї Батьківщини за покликом серця стають відважні воїни доброї волі.

Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра.

Наша готовність стати на захист України є вирішальною запорукою майбутньої спільної Перемоги, здобуття якої не можна собі уявити без внеску українських добровольців - символу звитяги, самопожертви та героїзму.

 210 років від дня народження
Тараса Шевченка

Тарас Шевченко підніс духовну велич і красу України на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ, його ім’я стало національним символом українського народу, він пробудив українську душу та утвердив духовну основу народу для боротьби проти поневолення російською імперією, його «Кобзар» лежить на столі поряд із хлібом, а пісні його вишиті на рушниках. Шевченка називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм.

Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне.

Шевченко писав про живе, про болюче, про неминуче. Кобзар знав майбутнє. Сьогодні, коли наш народ героїчно дає чергову відсіч російському окупанту, виборює свободу та незалежність ціною крові наших захисників та захисниць, вірші поета, його заклики, пророцтва та заповіт є актуальні, як ніколи.

 26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

Таким чином згадуємо та вшановуємо мужність тисяч кримців, які 26 лютого 2014 року вийшли у Сімферополі на мітинг на підтримку територіальної цілісності України.

Війна Росії проти України почалася з Криму. 

24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.

25 лютого будівлю Верховної Ради Автономної Республіки Крим у Сімферополі пікетували близько 400 проросійськи налаштованих людей. Вони вимагали зняти державну символіку України, а ще – провести позачергову сесію, на якій прийняти рішення про референдум за незалежність Криму.

Щоб не допустити такого розвитку подій, 26 лютого під стінами парламенту Криму відбувся проукраїнський мітинг. На заклик Меджлісу кримськотатарського народу тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей вийшли на мирний протест, щоб чинити спротив російській окупації та підтримати цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Завдяки зібранню того дня кримчанам вдалося не допустити позачергового засідання парламенту та перегляду статусу автономної республіки у складі України.

«…разом з українською громадою і парафіянами Київського патріархату ми були під стінами Верховної Ради Автономної Республіки Криму, робили все, що від нас залежало. Кримські татари кричали: «Аллах акбар!», українці кричали: «Україна понад усе!». Ми були разом у скрутний для нас час і захищали нашу країну від ворога, що увірвався в наше мирне життя. Ми захищали територіальну цілісність нашої держави», – це свідчення Архієпископа Климента увійшло до книги «Люди «сірої зони». Свідки російської анексії Криму 2014 року».

Учасникам мітингу 26 лютого довелося протистояти представникам незаконного парамілітарного формування «Народне ополчення Криму» та «казачих» організацій, яких спеціально мобілізували проросійські сили:

«Ми бачили, як привозили з Севастополя автобуси людей, навіть не кримчан. Ми бачили, яка їх там орда була. Десь 2–3 години такого сильного спротиву, і нам вдалося відтіснити їх. Але вони залишилися все одно, біля стін Верховної Ради. Ми, фактично, перший поверх контролювали, і депутатам не вдалося проголосувати за те, за що вони намагалися — більшість не з’явилася. В принципі, це була така невеличка перемога і, на мою думку, сигнал Україні, що тут є на кого спертися, є спротив», – розповів Андрій Щекун, координатор громадської ініціативи «Євромайдан-Крим». Його свідчення увійшло до збірки «Майдан від першої особи. Регіональний вимір».

Того дня загинули двоє громадян України. Травми вони ймовірно отримали у тисняві на площі. За допомогою до медиків звернулися 30 осіб.

27 лютого, о 5-й ранку до парламенту та уряду Криму ввійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі. 28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня російські підрозділи почали блокувати українські військові частини та об’єкти на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня росіяни захопили останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Обороні останнього українського корабля в Криму присвячений фільм Тимура Ященка «Черкаси». 

Відтоді триває незаконна анексія й тимчасова окупація півострова Росією. Після встановлення контролю над Кримом окупаційна влада розпочала незаконні, політично вмотивовані переслідування громадських активістів. Однією з перших і показових стала «справа 26 лютого».