26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

Таким чином згадуємо та вшановуємо мужність тисяч кримців, які 26 лютого 2014 року вийшли у Сімферополі на мітинг на підтримку територіальної цілісності України.

Війна Росії проти України почалася з Криму. 

24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.

25 лютого будівлю Верховної Ради Автономної Республіки Крим у Сімферополі пікетували близько 400 проросійськи налаштованих людей. Вони вимагали зняти державну символіку України, а ще – провести позачергову сесію, на якій прийняти рішення про референдум за незалежність Криму.

Щоб не допустити такого розвитку подій, 26 лютого під стінами парламенту Криму відбувся проукраїнський мітинг. На заклик Меджлісу кримськотатарського народу тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей вийшли на мирний протест, щоб чинити спротив російській окупації та підтримати цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Завдяки зібранню того дня кримчанам вдалося не допустити позачергового засідання парламенту та перегляду статусу автономної республіки у складі України.

«…разом з українською громадою і парафіянами Київського патріархату ми були під стінами Верховної Ради Автономної Республіки Криму, робили все, що від нас залежало. Кримські татари кричали: «Аллах акбар!», українці кричали: «Україна понад усе!». Ми були разом у скрутний для нас час і захищали нашу країну від ворога, що увірвався в наше мирне життя. Ми захищали територіальну цілісність нашої держави», – це свідчення Архієпископа Климента увійшло до книги «Люди «сірої зони». Свідки російської анексії Криму 2014 року».

Учасникам мітингу 26 лютого довелося протистояти представникам незаконного парамілітарного формування «Народне ополчення Криму» та «казачих» організацій, яких спеціально мобілізували проросійські сили:

«Ми бачили, як привозили з Севастополя автобуси людей, навіть не кримчан. Ми бачили, яка їх там орда була. Десь 2–3 години такого сильного спротиву, і нам вдалося відтіснити їх. Але вони залишилися все одно, біля стін Верховної Ради. Ми, фактично, перший поверх контролювали, і депутатам не вдалося проголосувати за те, за що вони намагалися — більшість не з’явилася. В принципі, це була така невеличка перемога і, на мою думку, сигнал Україні, що тут є на кого спертися, є спротив», – розповів Андрій Щекун, координатор громадської ініціативи «Євромайдан-Крим». Його свідчення увійшло до збірки «Майдан від першої особи. Регіональний вимір».

Того дня загинули двоє громадян України. Травми вони ймовірно отримали у тисняві на площі. За допомогою до медиків звернулися 30 осіб.

27 лютого, о 5-й ранку до парламенту та уряду Криму ввійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі. 28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня російські підрозділи почали блокувати українські військові частини та об’єкти на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня росіяни захопили останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Обороні останнього українського корабля в Криму присвячений фільм Тимура Ященка «Черкаси». 

Відтоді триває незаконна анексія й тимчасова окупація півострова Росією. Після встановлення контролю над Кримом окупаційна влада розпочала незаконні, політично вмотивовані переслідування громадських активістів. Однією з перших і показових стала «справа 26 лютого».

 Річниця початку масштабної війни Росії проти України 

22.02.2022-22.02.2024

Вже 2 роки ми протистоїмо повномасштабному вторгненню ворога. Загалом російсько-українська війна триває вже 10 років поспіль. Ми боремося за свою незалежність та національну ідентичність.

Мужність, самовіддача й завзяття військових, медиків, волонтерів і звичайних українців вкотре доводять нашу єдність.

Воюємо!
Працюємо!
Переможемо!

 

21 лютого - Міжнародний день рідної мови.

"Мова-коротший скарб народу"

І.Франко

Щорічно, 21 лютого, люди по всьому світу святкують Міжнародний день рідної мови, свято, яке почали відзначати досить недавно. Воно було встановлено у листопаді 1999 року під час тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, маючи на меті захист мовної та культурної різноманітності.

Наша здатність спілкуватися між собою зрозумілою мовою в більшості випадків відіграє величезну роль для нас. Мова та її варіанти не лише слугують інструментом комунікації, але також розкривають перед нами широкі можливості. Людина виростає в атмосфері своєї рідної мови настільки, що вона стає необхідною частиною її особистості.

День рідної мови — це в першу чергу вияв зацікавленості меншин, які активно використовують свою національну мову. Історія цього святкового дня має трагічне коріння. 21 лютого 1952 року в Бангладеші владою було жорстоко придушене повстання проти заборони на використання бенгальської мови в країні. Для Бангладешу це стало днем пам’яті загиблих за свою рідну мову. Важливість нових знань, цінностей, що передаються від покоління до покоління, та пам’ять про своє коріння — все це пов’язано із рідною мовою.

Мовну ідентичність нашої солов'їної намагалися ліквідувати більше, ніж будь-яку іншу мову. Як стверджує Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирають мову». Українці, 21 лютого вітають своїх рідних та друзів з Днем рідної мови — української мови, маючи на меті віддати їй шану, зберегти єдність та міцність українського народу, які починаються саме з мови.

З учнями 3-го класу було проведемо вікторину "Як ти добре знаєш рідну мову"

 20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України.

 Сьогодні українці святкують особливе свято — День Державного Герба України.

Саме 19 лютого 1992 року Верховною Радою України було затверджено тризуб як Малий герб України. Він визначений як головний елемент великого Державного Герба України.

Історія українського герба-чому тризуб

Тризуб має довгу історію. Він з'явився ще за часів Рюриковичів, а в період УНР став гербом, як символом соборності земель України. Радянський Союз забороняв український тризуб, адже в XX столітті він уособлював боротьбу наших співвітчизників за незалежність.

24 червня 1991 року оголосили конкурс на створення Державного герба. Було розглянуто понад 200 варіантів і 192 з них містили тризуб. Перемогу ж здобула спільна робота історика-геральдиста Андрія Гречила та художника Івана Турецького, яка була виконана у стилі князя Володимира Великого.

 ДЕНЬ ЄДНАННЯ УКРАЇНИ
16 лютого Україна відзначає День єднання. Його президент України Володимир Зеленський заснував 16 лютого 2022 року на тлі попереджень про можливу війну. 

                                       День єднання - історія дати
Взимку 2022 року американська та західноєвропейська розвідки попереджали Україну про можливе вторгнення РФ і навіть називали дату - 16 лютого. Ніхто не хотів вірити в це - країна продовжувала жити своїм життям і турботами. Але в суспільстві все-таки почалися хвилювання. Для підняття духу і, щоб зменшити психологічний тиск, президент України Володимир Зеленський встановив нове свято, покликане нагадати, що саме в єднанні - наші сила та міць. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді президент. Так з'явився День єднання 16 лютого.

 15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та  виведення військ з Афганістану.

15 лютого – це день пам’яті про сумнозвісні події війни в Афганістані, вшанування усіх воїнів-інтернаціоналістів, кому довелося виконувати військовий обов’язок на території інших країн.

З кожним роком все далі історія віддаляє нас від вогняних років Афганської війни, але час непідвладний викреслити з нашої пам’яті приклади мужності та вірності синів своєї Батьківщини, які з честю виконали військовий обов’язок, стали гідним прикладом людської мужності та героїзму.

Афганська війна продовжувалася з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року. З 620 тисяч радянських військовослужбовців, які пройшли через Афганістан, 150 тисяч – громадяни України.
В Афганістані загинули 2572 наших співвітчизники.

Низько схиляємо голови перед пам’яттю солдатів і офіцерів, що віддали життя під час виконання військового обов’язку. Висловлюємо глибоку вдячність бійцям, які сьогодні боронять цілісність і незалежність України та оберігають спокій у наших домівках. У цей день бажаємо вам, шановні учасники бойових дій, доброго здоров’я, родинного щастя, благополуччя і головне – мирного неба над головою.

 ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ
БОРОТЬБИ ПРОТИ СКАЗУ

Всесвітній день боротьби зі сказом покликаний підвищувати інформованість про наслідки сказу у людини і тварин, наскільки легко його попереджати і як викорінити це захворювання серед людей, ведучи боротьбу з його збудником в резервуарах серед тварин.

      У Всесвітній день боротьби проти сказу увага залучається до наслідків цієї хвороби у людей і тварин і до того, як запобігти і зупинити сказ, ведучи боротьбу з цією хворобою серед тварин. За даними спонсорів Альянсу з боротьби проти сказу і Центрів Сполучених Штатів Америки щодо боротьби з хворобами і профілактиці хвороб, щорічно 55 000 осіб вмирає від сказу – в середньому одна людина кожні 10 хвилин.

     Сказ – особливо небезпечна гостра вірусна хвороба тварин і людини, яка характеризується ознаками поліенцефаломієліту, паралічами і абсолютною смертністю. У відповідності до оцінки ВООЗ, вона входить у п’ятірку найбільш небезпечних зооантропонозів, що завдають величезні соціально-економічні збитки.

Як поводити себе в громадських місцях?

Сучасне суспільство містить в собі різноманітні громадські місця: вулиці, парки, магазини, кафе, театри та інші. У таких місцях ми знаходимося на час відпочинку, розваг та просто для виконання повсякденних справ. Важливо пам’ятати про правила культурної поведінки в громадських місцях, які допоможуть підтримувати загальний порядок та гідність нашого суспільства.

                                   Як визначити, що ви в громадському місці?

Перш за все, необхідно зрозуміти, що громадське місце – це місце, де можуть перебувати інші люди, окрім вас. Тому, будь-де ви не знаходилися, будь-яка дія, яка впливає на оточуючих, може бути визначена культурною або некультурною. Наприклад, коли ви перебуваєте в громадському транспорті, в кінотеатрі, в лікарні, ви знаходитесь в громадському місці. Тому важливо пам’ятати про свої дії і слідкувати за тим, як вони можуть вплинути на оточуючих.

                             Що не культурно робити в громадському місці?

В громадських місцях існують певні правила поведінки, які слід дотримувати, щоб підтримувати рівень нашого суспільства. Існує кілька речей, які можна вважати некультурними в громадському місці. Ось декілька з них:

-  Гучно розмовляти по телефону або з іншими людьми, особливо якщо ви перебиваєте інших.

-  Неввічливо вести себе зі службовим персоналом, таким як офіціанти, продавці, бібліотекарі, водії, тощо. Завжди слід пам’ятати, що вони працюють і намагаються надати вам якісний сервіс.

-  Забруднювати або руйнувати громадські місця, такі як парки, площі, музеї або туалети.

-  Не дотримуватися правил поведінки в громадських місцях, таких як заборона куріння, викидання сміття, створення надмірного галасу та штовханина, тощо.

-  Використовувати образливу мову або поводитися нешанобливо з іншими людьми, особливо з тими, які відрізняються від вас за расою, національністю, статевою орієнтацією, тощо.

-  Забувати про гігієну та чистоту. Слід завжди дотримуватися особистої гігієни та дбати про чистоту у громадських місцях.

 БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ 

До уваги батьків та дітей щодо основних правил безпечного користування інтернетом

Нагадуємо головні правила, які допоможуть захистити школярів під час роботи у мережі “Інтернет”:

 встановити всі потрібні для захисту налаштування на смартфоні або комп’ютері дитини. Впевнитися, що вона може самостійно під’єднатися та відкривати необхідні вебсторінки;

 не дозволяти дитині використовувати облікові записи батьків, а якщо потрібно зареєструватися на сайті чи акаунті, то краще зробити це разом;

 домовитися з дитиною, що під час уроків вона буде використовувати тільки ті інтернет-ресурси, які необхідні для навчання (наприклад, лише визначену вчителем програму для відеоконференцій, вебсайти з навчальним матеріалом, месенджер тощо);

 навчити дітей створювати надійні паролі та нікому їх не повідомляти;

розповісти про ризики в кіберпросторі:

– підозрілі посилання чи файли з вірусами;

– ризики під час встановлення невідомих програм;

– небезпеку онлайн-спілкування з незнайомими людьми;

– загрози, які можуть виникнути внаслідок розповсюдження в інтернеті особистої інформації (фотографій, номерів телефонів, адреса проживання, реквізитів банківських карток тощо);

 за допомогою вкладки “Історія” в браузері також можна перевірити, які сайти відвідувала дитина протягом дня, а вкладка “Завантаження” міститиме збережені файли з інтернету;

 для учнів початкової школи радять використовувати спеціальні програми, які фільтрують контент (наприклад, у Windows є функція “Батьківський контроль”);

 також батьки мають обговорювати з дітьми правила етичного онлайн-спілкування, план дій на випадок нестандартних ситуацій (наприклад, що робити, якщо пропав інтернет, надійшло повідомлення від незнайомця тощо).

 дитина має знати, що в будь-якому випадку вона завжди може розраховувати на допомогу вчителя чи батьків.