(Андрій Галушко)
«Світ ловив мене, та не піймав», казав Сковорода. Свобода для нього була священна. У мандрах Григорій провів понад 20 років: він зупинявся у своїх знайомих та учнів, спав по 4 години на добу, багато писав, хоча за життя не видав жодної книжки. У своїх творах він вчить: «Шукаємо щастя по сторонах, по віках, по станах, а воно скрізь і завжди з нами, як риба у воді, так і ми в ньому. Не шукай його ніде, коли не знайдеш скрізь. Воно подібне до сонячного сяйва: відкрий тільки вхід йому в душу свою». Щоб стати щасливим, не потрібно багатства, почестей, влади, чинів, треба пізнати самого себе, мати чисті совість і душу. Його «філософія серця» підкреслює, що не матеріальне, а лише духовне внутрішнє моральне вдосконалення приведе людину до щастя. Він досяг вершини майндфулнесу – практики повного усвідомлення своїх думок, емоцій і досвіду в кожному моменті життя. Геніальність Григорія Сковороди поза часом і простором. Пророче передбачаючи майбуття, а в ньому і долю свого народу, великий письменник і філософ писав: «Ми створимо світ кращий. В майбутній Україні бачу все нове: нових людей, нове творіння і нову славу».
Можливо, ми – українці ХХІ століття, і є тими людьми, які творять нову славу нашої оновленої землі. На цій землі завжди житиме в серцях вдячних правнуків легендарний мудрець, наша гордість і слава – Григорій Сковорода.
Комментариев нет:
Отправить комментарий